Розгін оперативної пам’яті
Розгін оперативної пам'яті — не така процедура судебного разбирательства, як тонке налаштування процесора и видеокарти. І все ж вона допускает серъёзно підвищити продуктивність компьютера. Такой тип розыгрыша корисний для тихого, который користується ресурсными программами, точный до быстрой обработки информации — додатками для трехмерного моделювання, рендеринга видео, анализа баз данных и компилирования больших массивов кода. Выбираете, як анализировать оперативно пам'ять разными способами, самый реальный эффект, который дает это, и на каких характеристиках можно найти зверя при выборе комплектующих.
Контент:
1. Для чого потрібен розгін оперативної пам'яті?
2. Як дізнатися, чи можна розганяти оперативну пам'ять?
3. Як розігнати оперативну пам'ять: покрокова інструкція
4. Як скинути розгін оперативної пам'яті?
5. Висновок
Для чого потрібен розгін оперативної пам'яті?
Спочатку розберемося, яку роль у комп'ютері відіграє оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП). Вінчестери все рідше зустрічаються в домашніх ПК — їх місце займають більш швидкі твердотільні накопичувачі (SSD). Такі жорсткі диски здатні обробляти в 5–20 разів більше інформації за секунду. І все ж їх швидкість мізерно мала порівняно з характеристиками центрального процесора комп'ютера.
Така схема нежиттєздатна. Якщо підключати накопичувач інформації до процесора безпосередньо, останній довго чекатиме надходження інформації, простоюючи приблизно 90% часу. Тому в будь-якому сучасному комп'ютері є оперативна пам'ять, яка працює в кілька разів швидше за SSD і відгукується на команди користувача за частки секунди. Вона «заповнює порожнечу» між процесором та накопичувачем інформації, усуваючи затримки під час передачі даних.
При роботі комп'ютера ОЗП виступає буфером, в який завантажуються файли, що обробляються. Чим складніше завдання, тим більший обсяг пам'яті знадобиться для її виконання. Зазвичай брак оперативної пам'яті призводить до затримок, які ми називаємо «гальмуванням». Але іноді програми зовсім не запускаються чи припиняють свою роботу. Це захисний механізм, який запобігає перевантаженню інших комплектуючих ПК.
Отже, що дає правильний розгін оперативної пам'яті:
прискорену обробку інформації. Це важливо для програмістів, аналітиків баз даних та людей, які працюють із великими архівами даних;
підвищену продуктивність комп'ютера при рендерингу відео, тривимірних моделей та анімації. Більшість додатків у цій категорії чутлива до характеристик ОЗП;
збільшену частоту зміни кадрів (FPS) в іграх. Але головне — розігнана оперативка набагато швидше завантажує дані на початку сцен і при переході на нові локації. Це дозволяє усунути мікрозатримки, які називають фризами. Завдяки цьому вас не дратуватимуть ривки та різкі падіння FPS;
більш стабільну роботу у багатозадачному режимі. Коли одночасно виконуються кілька процесів, оперативна пам'ять часто не встигає очищатися перед завантаженням нової інформації. Це призводить до уповільнення роботи комп'ютера та різких стрибків навантаження на інші комплектуючі, включаючи процесор і відеокарту.
Як дізнатися, чи можна розганяти оперативну пам'ять?
Хороша новина. Майже всі ОЗП є придатними для розгону. Але є й погане уточнення: не всі планки добре витримують цю процедуру. Щоб зрозуміти, які з них краще розганяються та стабільно працюють на підвищеній швидкості, доводиться вивчати матеріали тестів та читати огляди.
На щастя, є простіший і швидший спосіб. В характеристиках оперативної пам'яті для розгону зустрічається абревіатура XMP, яка розшифровується, як Extreme Memory Profile, екстремальний профіль налаштувань. Вона означає, що виробник протестував ОЗП на підвищених частотах і зберіг ці параметри, зробивши їх доступними рядовим користувачам.
XMP-профіль активується перемикачем у меню BIOS. Не потрібно змінювати характеристики вручну та проводити випробування — вам гарантовано стабільну роботу системи за умови правильного підбору комплектуючих.
Але XMP-профілі не розкривають максимального потенціалу ОЗП. Ручний розгін дозволяє отримати набагато кращі показники швидкості та часу відгуку. Хоча в цьому випадку завдання ускладнюється — доводиться проводити безліч випробувань, контролюючи основні характеристики оперативної пам'яті. Розбираємось в тому, на що звертати увагу при розгоні.
Частота
Головний показник швидкості роботи оперативної пам'яті. Дозволяє зрозуміти, скільки операцій на секунду може виконати пристрій. Найчастіше частоту вимірюють у мегагерцах (МГц), хоча з технічної точки зору правильніше говорити про мільйони транзакцій на секунду (МТ/с).
Кожен тип пам'яті має свою базову частоту. Наприклад, для DDR 3 — від 1333 до 2133 МТ/с, для DDR4 — від 1800 до 3200 МТ/с, для DDR5 — від 4800 до 6400 МТ/с. XMP-профілі, про які ми розповідали вище, дозволяють вивести це значення на новий рівень. Третє покоління ОЗУ автоматично розганяється до 3200 МГц, четверте — до 4800 МГц, а п'яте — до 7200 МГц. Це вказується в технічних характеристиках — в описі на сайті виробника або коробці.
А ось значення, отримані в ході ручного розгону оперативної пам'яті, можна дізнатися лише з незалежних тестів. Як правило, вони на 10–20% вищі за встановлені в XMP-профілі. Звичайно, в ході змагань з розгону їх вдається підняти в 1,5–3 рази, але подібні системи не підходять для роботи у реальних сценаріях.
Таймінги
Затримки передачі даних. Показують час або кількість тактів процесора, необхідні для очищення буфера оперативної пам'яті. У технічних характеристиках вказуються в рядку CAS Latency або CL.
Що вище рівень затримок, тим повільніше працює комп'ютер. Тому розгін ОЗП складається з двох етапів — підвищення частоти та зниження таймінгів. Вони також мають свою межу — нижче певного рівня пам'ять просто не встигатиме очищатися, що призведе до збоїв. Ваше завдання — знайти баланс між частотою та затримкою, при якому ви отримаєте максимальну продуктивність.
Напруга
З появою нових технологій оперативна пам'ять стає дедалі економічнішою. Перші зразки DDR працювали при напрузі 2,6 В. У другому поколінні ця цифра була зменшена вже до 1,8, а в третьому — до 1,5 або 1,35 В залежно від конкретної модифікації. Стандартна напруга DDR4 — 1,2 В, а DDR5 — 1,1 В.
Але при розгоні частоти ОЗП потрібне підвищення вольтажу. Зазвичай цей показник зростає на 20–40%. І тут є важливий нюанс — потрібно простежити, щоб ваша материнська плата надавала таку можливість. В іншому випадку оперативна пам'ять просто не запуститься або буде працювати набагато повільніше за очікуване.
Ранг
Ця характеристика показує кількість блоків, які використовуються для складання одного 64-бітового модулю пам'яті. Всупереч поширеній думці, вона не має жодного відношення до кількості та розташування чіпів на платі. Щоб дізнатися про ранг ОЗУ, варто скористатися діагностичним додатком, наприклад, CPU-Z або AIDA 64.
Оперативна пам'ять споживчого рівня буває одно-і дворанговою. У серверах зустрічаються 4-рангові моделі, але вони нецікаві нам в рамках сьогоднішньої теми. Однорангова ОЗУ має простішу схему адресації. Вона стабільніше працює на високих частотах і легше справляється із низькими таймінгами. Дворангова пам'ять дає деякий приріст продуктивності при стандартних налаштуваннях, але набагато гірше розганяється.
Охолодження
Знаючи фізику, неважко зрозуміти, що розгін різних планок оперативної пам'яті призводить до підвищення температури. Це логічно — напівпровідникові мікросхеми виконують більше операцій за підвищеної напруги. В свою чергу, сильне нагрівання шкодить електроніці — для неї набагато корисніший холод. В кращому разі перегрів призводить до примусового обмеження продуктивності — так званого теплового тротлінгу. У гіршому — до механічного пошкодження кристалів пам'яті.
Тому планки ОЗП, призначені для розгону, зазвичай оснащуються металевими радіаторами. Вони розсіюють велику кількість тепла, знижуючи температуру чіпів. Але тут також є важливий нюанс — для цього доведеться подбати про хорошу вентиляцію корпусу, інакше належного ефекту ви не отримаєте. Для екстремального розгону підходять планки із можливістю підключення рідинного охолодження.
Але треба пам'ятати, що деякі недобросовісні виробники встановлюють пластикові накладки, що імітують металеві радіатори. Вони виглядають красиво, але не приносять жодної користі. Особливо часто таке зустрічається у noname-брендів, представлених на Aliexpress.
Як розігнати оперативну пам'ять: покрокова інструкція
Підготовка до розгону ОЗП
Можливо, це буде смішним, але перший крок — почистити комп'ютер від пилу і павутини, що накопичилася всередині корпусу. Вище ми говорили, що підвищення продуктивності веде до зростання температури. Якщо щось заважатиме розсіюванню тепла, ви можете зіткнутися з неприємними наслідками перегріву.
Перед тим, як розігнати пам'ять ОЗП, потрібно також перевірити ефективність роботи системи вентиляції. Для цього варто виміряти температуру різних компонентів при високих навантаженнях. Комфортне значення для процесора знаходиться в діапазоні до 95°, відеокарти — 90°, а оперативної пам'яті — 60–65 °. Якщо показники і так близькі до цих порогів, бажано встановити потужніші вентилятори або перейти на рідинне охолодження.
Наступний етап — оновлення BIOS або UEFI материнської плати. Це пов'язано з тим, що стартові прошивки часто не підтримують розгін в принципі. Особливо часто таке трапляється під час випуску плат, розрахованих на новий стандарт оперативної пам'яті — саме так донедавна було з DDR5. BIOS варто завантажувати тільки з офіційного сайту виробника материнки — інакше ви ризикуєте порушити систему безпеки і підвищити вразливість комп'ютера до атак хакерів.
Корисні програми для розгону ОЗП
Відразу обмовимося — не існує чудодійних додатків для «екстремального розгону однією кнопкою». В будь-якому випадку вам доведеться мати справу з меню BIOS. Програми — лише допоміжні інструменти для тестування та оцінки продуктивності. Серед них слід особливо відзначити:
CPU-Z — дозволяє уточнити характеристики встановлених планок ОЗП та інших комплектуючих у складі комп'ютера;
AIDA 64 — платний аналог із розширеним набором показників. Має вбудований бенчмарк визначення рівня продуктивності системи;
Prime95 — безкоштовний тест. Щоб повністю навантажити оперативну пам'ять, варто вибрати опції Blend;
MemTest86 — найдокладніший бенчмарк, орієнтований саме на розгін ОЗП. Для невеликого прискорення достатньо безкоштовної версії. Якщо ж ви займаєтеся розгоном професійно, краще придбати програму.
Єдиний виняток зі списку — програма AMD Ryzen Master. На відміну від наведених вище, вона дійсно дає доступ до налаштувань BIOS. В ній є вбудований бенчмарк для оцінки продуктивності оперативної пам'яті. Але, як можна зрозуміти з назви, вона сумісна лише з комп'ютерами на базі процесорів AMD.
Як правильно розігнати оперативну пам'ять через БІОС?
Спосіб перший: XMP-профіль
Для початку потрібно відкрити меню BIOS. Уточніть, як це зробити у документації до материнської плати. Найчастіше потрібно натискати кнопку F10. Іноді використовуються альтернативні варіанти — Del, F1, F2, Esc. У дуже старих материнських платах застосовувалися складні комбінації клавіш, наприклад Ctrl+Alt+Del або Ctrl+Alt+Esc.
Шукайте розділ оперативної пам'яті, який позначений словом Memory. У ньому — рядок Memory Profiles. Якщо його немає, уважно огляньте меню. Іноді для розгону доводиться переходити до «експертного» режиму налаштування або знімати блокування за допомогою пароля. У материнських платах ASUS всі оверклокерські параметри винесені до розділу Extreme Tweaking.
Все, що вам потрібно — перевести оперативну пам'ять з режиму JEDEC в XMP. Зверніть увагу — деякі виробники записують одразу кілька профілів розгону. У такому разі точні параметри слід шукати в документації до ОЗУ.
Останній крок — зберегти налаштування BIOS, перезавантажити комп'ютер та провести тест в одній із згаданих вище програм для розгону оперативної пам'яті. Якщо система працює стабільно, без падіння продуктивності, гальмування і незапланованих зупинок, можете користуватися комп'ютером у звичному режимі.
Спосіб другий: ручне налаштування
Важливо знати, що цей тип розгону пов'язаний з певними ризиками. Неправильно вибравши налаштування, можна пошкодити планку ОЗП або навіть материнську плату. Крім того, його використання автоматично позбавляє вас гарантії.
Щоб розігнати ОЗП в BIOS, потрібно розблокувати професійні налаштування, перейти в експертний режим або знайти розділ оверклокінгу. Кожен виробник встановлює свій спосіб блокування — доведеться знову звернутися до документації.
Далі залишається слідувати простим рекомендаціям:
збільште напругу чипів до максимально можливої. Рекомендовані параметри шукайте в Інтернеті. Наприклад, для DDR4 це 1,5 В, для DDR5 — 1,45 В, для DDR3 — 1,85 В. Деякі планки витримують і більший вольтаж, про що виробники пишуть в інструкції;
збільште напругу шини оперативної пам'яті (VCCIO) на 0,05–0,1 В. Це зробить роботу пристрою стабільнішою;
збільште напругу контролера ОЗП (VCCSA або VCORE SOC) до 1,05–1,1В;
при помірному розгоні збільште таймінги на 2 такти, при екстремальному – на 6–8 тактів;
збережіть налаштування;
підвищуйте частоту на один крок, зберігайте налаштування та перезавантажуйте комп'ютер. Перевіряйте роботу ПК за допомогою бенчмарку. Коли пристрій почне працювати з перебоями або зменшить рівень продуктивності, відкотіть частоту на крок назад. Повторно проведіть тест — якщо все добре, зберігайте налаштування;
зменшуйте таймінги на один такт. Аналогічно проводьте тести. Досягши стелі, відкочуйте параметри на крок назад, зберігайте налаштування та знову перевіряйте рівень потужності;
бажано спробувати також знизити напругу. Це зменшить рівень нагріву та енергоспоживання. Схема така сама — зменшуйте його, поки комп'ютер працює стабільно;
виконайте фінальний тест. Якщо все ОК, збережіть параметри та користуйтеся своїм ПК.
Тест оперативної пам'яті після розгону
Щоб перевірити, наскільки реалістично підвищити рівень продуктивності комп'ютера, ми провели власне випробування. Наш піддослідний — нова оперативка Kingston DDR5 KF560C40BBA. В нашому розпорядженні комплект двох планок ємністю 16 ГБ кожна.
До тестової конфігурації також увійшли:
материнська плата MSI PRO Z690-A;
процесор Intel Core i3-12100F;
SSD Kingston A400 240Gb;
блок живлення потужністю 600 Вт.
Встановлюємо обидві планки та проводимо тест у стандартному режимі JEDEC. Частота встановлюється на звичному рівні 4800 МГц, таймінги — 40-39-39-76 CR2. Швидкість читання інформації — 53,8 ГБ/с, запису — 67,5 ГБ/с.
Переводимо планки в XMP-режим, зберігаємо налаштування, перезавантажуємо тестовий стенд та проводимо повторний бенчмарк. Частота автоматично підвищилася до 6000 МГц — ще минулого покоління такий показник вважався недосяжним. Затримки збільшилися несуттєво — 40-40-40-79 CR2. А ось за реальною швидкістю роботи пам'яті ми отримали відчутний приріст. Читання — 62,9 ГБ/с (+17%), запис — 82 ГБ/с (+21,5%).
Оскільки стабільної роботи системи було досягнуто з першої спроби, ми вирішили на цьому не зупинятися. Ручний розгін розпочався зі зниження таймінгів. Приблизно через шість кроків ми зупинилися на рівні 32-34-34-68 CR2. Швидкість читання інформації досягла 73 ГБ/с (+16% проти XMP), а запису — 87,6 ГБ/с (+6,8%).
Звісно, ми також вирішили підвищити частоту оперативної пам'яті. Щоправда, без екстремального розгону — показники й так дуже добрі. Частота досягла 6250 МГц при таймінгах 38-40-40-80 CR2. Швидкість читання — ті ж 73 ГБ/с, а записи — 90 ГБ/с, що на 2,7% вище за попереднє значення.
Продовжуємо знижувати затримки. Зберігши частоту роботи оперативної пам'яті, зменшуємо їх до 30-36-36-38 CR2. Тепер інформація зчитується зі швидкістю 75 ГБ/с (+2,7%), а записується — 91,6 ГБ/с (+1,8%).
На жаль, це стеля. Але ми не зупиняємось на досягнутому, а тому змінюємо процесор на 10-ядерний Intel Core i5-12600K із розблокованим множником частоти. Результат принципово інший — в ході тестування вдалося досягти збільшення частоти в 6990 МГц при таймінгах 32-42-42-52 CR2. Це дало нам нову планку швидкості — 82,3 ГБ/с (+9,7%) на читання та 106,56 ГБ/с (+16,3%) на запис.
Але такому розгону передували кілька невдалих спроб. Розібравшись, в чому полягає проблема, ми оновили BIOS материнської плати, що допомогло суттєво підвищити продуктивність. Однак нас непокоїв низький показник швидкості читання. Провівши експеримент із материнкою іншого бренду, ми змогли підтягнути його до рівня запису. Це допомогло зробити ще один висновок — плануючи розгін, ретельно підбирайте системну плату, читаючи огляди та матеріали тестування різних моделей.
Підсумковий приріст продуктивності для процесора Core i3 становив 35,7%, для Core i5 — 57,9%. При рендерингу відео або тривимірних моделей це заощадить вам не одну годину робочого часу. А в іграх ви забудете про падіння FPS у момент завантаження нової сцени.
Як скинути розгін оперативної пам'яті?
І знову є два способи. Якщо комп'ютер завантажується, але працює нестабільно, достатньо увійти в меню BIOS і вручну встановити заводські параметри — профіль JEDEC або рекомендовані виробником значення частоти, вольтажу та таймінгів.
Якщо ваші маніпуляції призвели до критичного збою, доведеться скинути налаштування механічним способом. Знайдіть на материнській платі кнопку Clear CMOS. Якщо її немає, необхідно витягнути батарейку резервного енергопостачання на кілька секунд і вставити назад. Деякі виробники спрощують завдання — вони встановлюють перемичку CLRTC поряд із джерелом живлення. Для скидання налаштувань її потрібно перевести в положення Clear на 10–15 секунд і повернути на початкове місце.
У запущених випадках може знадобитися перепрошивка BIOS. В сучасних материнських платах із підтримкою розгону її можна здійснити самостійно. Запишіть прошивку на флешку та вставте її в порт, вказаний виробником. Після цього потрібно натиснути кнопку Flash BIOS і зачекати 10–15 хвилин. Після закінчення процесу материнська плата вимкнеться або подасть звуковий сигнал. Іноді використовується світловий індикатор, який блимає під час оновлення та працює стабільно після завершення перепрошивки.
Висновок
Розігнати ОЗУ нескладно — особливо, якщо ви користуєтесь готовим XMP-профілем. Ручне налаштування дає вам ще більший приріст продуктивності, хоча змушує миритися з певними ризиками. Але результат вартує того — в нашому випадку вдалося підвищити швидкість роботи оперативної пам'яті на вражаючі 36–58%. А це зменшує час виконання складних завдань та стабілізує FPS у вимогливих іграх.
